Зміст
  • Шлях у майбутнє
  • Моє індіанське літо
  • Під копитами орди
  • Жарке літо
  • Пил війни
  • Наш сумний сад
  • Люди заліза
  • Коли б не війна...
  • Полювання на хижаків
  • Кінь огненний
  • Короткі сни
  • Трава лагідна
  • Вогонь
  • Мовчання не про нас
  • Епоха прощання
  • Сліди посмішки
  • Дім без запаху
  • У глибинах глини
  • Свічадо бездонного колодязя
  • Дороги моєї музи
  • А я на війні
  • Холодне залізо
  • Залізні риби Неба
  • Залізна іграшка
  • Жорстокі забави
  • Бліде сонце зими
  • Ніч назавжди
  • За стіною спокою
  • Розділи сумної повісті
  • Слова-зерна
  • Палаючий будинок
  • Доки живеш....
  • Годуючи динозавра
  • Монастир віршів
  • Виноградарі
  • Там і тут
  • Газела про металевий дощ
  • Газела про втемленего солдата
  • Все, що лишилось
  • Пісні металевих жаб
  • Акробати
  • Нічого
  • Озирнутись назад
  • Забуття на мить
  • Моя офіра
  • Самотній паяц
  • Безодня спогадів
  • Лицар початку
  • Лицар-прочанин
  • Я повернувся
  • Мигдалевий шлях
  • Країна сутінок
  • Ще
  • Осінь-колізей
  • Оливи
  • Брати по зброї
  • Під небом байдужим
  • Ми
  • Невже
  • Озираючись
  • Тільки шматочки тиші
  • Кінь вогню
  • Сталактити черепа
  • Театр абсурду
  • Дві кулі для Сократа
  • Розірване Небо
  • Цвинтарі холодного Місяця
  • На щиті
  • Жасмин і сніг
  • Фараон Іхтамнєт
  • Нічого крім дороги
  • Там, за териконами
  • На краю
  • Повернення
  • Бідний сепар!
  • Пошуки
  • Залізні риби Неба

    «Квіти цвітуть, коли б їх не посадили...»

    (Сінь Ці Цзи)

    Сірі залізні риби

    Пливуть в океан неба,

    Пірнають у хвилі хмар:

    Такі ж сірі, як ці хвостаті мокрелі.

    Ці риби пливуть зі свистом,

    Кидаються на берег землі

    З криком шалу нірвани.

    Цих риб вивергають з утроби

    Хвостаті залізні дракони.

    Цих зелених залізних чудовиськ

    Приборкали ми – люди,

    І випускаємо сірі зграї в небо,

    Що у ніщо обернути

    Стадо песиголовців –

    Двоногих істот

    З головами вовчими,

    З цитатами замість думок,

    З ерзацами душ з жесті.

    Це небо давно стало

    Морем злим і недобрим,

    Як океан Тетіс –

    З почварами замість птахів,

    З важкістю олова замість блакиті,

    З вісником смерті замість надії...

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.