Хотіла б бути я для тебе морем...

Хотіла б бути я для тебе морем,

Тоді би хвилями віднесла вдалечінь

Увесь твій біль, гіркий і неозорий,

І розчинила б його вод солоних синь...

Пробач мої нестримні поривання...

Моїх вод хвилі не порушать цей кордон,

Якщо нема потреби в цім коханні,

Твойого серця воля – мій закон.

Лиш знай – я буду зовсім недалеко.

Залишусь тінню поміж твоїх промінців...

Хоч часом серце стримати нелегко,

Йому дозволю лиш на відстані цвісти...