Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #інше (25)

Осінній старт

За вікном запанувала осінь золота,

Ковдрою накрила землю.

Чуєш? Скоро новорічні свята,

А поки що неси парасолю.

Не дивись на осінь сумовито:

Має все свою красу і чари.

Не думай, що це вже фініш літа:

Попереду нові старти!

Не бійся осіннього холоду,

Холод не зламає волю твою.

Пам'ятай, що ти не самотній,

Усміхнися осені, поглянь на цю красу.

Заграє там вітер з листям угорі,

А тоді вкладає ніжно на асфальт.

Осінь – це коли надії на порі,

Коли знову треба йти на старт.

...

❀𝕯𝖎𝖆𝖓𝖊❀
18+

Щоб ви здохли (послання окупантам)

Поранене небо ламається навпіл

над вічно живим і незламним Бахмутом.

Ми в серці Європи (не тільки на мапі).

Ви в рабстві і на повідку у Іуди.

І вас не покажуть ніде на екрані -

прайм-тайм заброньований під передачу,

в якій за нікчемне життя ваше

мамі

відправлять пакет

і пельмені на здачу.

Ви нашу країну жерете, як черви

та сови не сплять, вони на полюванні.

Затиснуті зуби, напружені нерви.

Межу перетнуто. Загине останній

брудний окупант. Проросте бур'янами.

Замінять на "Ладу" батьки свого сина.

Бог за справедливість, тому він і з нами.

Але тут не Бог суддя,

а Україна.

Віками болить нам під ребрами зліва.

Ваш світ давно хворий, а нація вбога.

І ваш "Отче наш" видається фальшивим

не тільки священнику в церкві, а й Богу.

Мораль є, але ви її не знайдете,

бо в ящику очі, а голови всохли.

За наших дітей і за ваші ракети

щоб здохли ви, нелюди!

Щоби.

Ви.

Здохли.

...

Ксеня Берш

Хотіла б бути я для тебе морем...

Хотіла б бути я для тебе морем,

Тоді би хвилями віднесла вдалечінь

Увесь твій біль, гіркий і неозорий,

І розчинила б його вод солоних синь...

Пробач мої нестримні поривання...

Моїх вод хвилі не порушать цей кордон,

Якщо нема потреби в цім коханні,

Твойого серця воля – мій закон.

Лиш знай – я буду зовсім недалеко.

Залишусь тінню поміж твоїх промінців...

Хоч часом серце стримати нелегко,

Йому дозволю лиш на відстані цвісти...

...

Сандрін Ірріель
18+

Роковинам трагедії в Маріуполі присвячується

В холодних кімнатах, залитих бетоном,

розкидані душі невинних цивільних.

Убивцям дорога до їх Ахерону

заплямлена кров'ю убитих, та - вільних.

Їх було за тисячу. Старших, і менших,

що плакали гірко і кликали тата.

В маленькій руці, вгору лапки задерши,

облізлий ведмедик. А скажуть - граната.

Затерлася фарба із надписом "ДЕТИ".

Чотири карлючки, а скільки надії...

Ті суки відзнімуть у себе в сюжеті,

що це - "превентивно, така терапія".

Мовляв: "заховали військові припаси

під сходами. Десь там і НАТівська зброя:

гранати, машини, Хімарси, фугаси,

а ми усе знищили. Ми, блять, герої!

Ми вбили нациста (якому чотири),

бандерівку вбили (вагітну, між іншим)"...

Які ж у вас, покидьків, орієнтири?

Який епітафій вам, гади, напишуть?.

"Боролися з дітьми"? "Стріляли їм в груди"?

"Дівчат ґвалтували, яким лише десять"?

"Бомбили висотки, де плакали люди?"

"Пускали шахіди по мирній Одесі"?

Хай дивляться з стін уцілівші ікони.

Вони, як і ми, давно втратили жалість...

Театр. Маріуполь. Високі колони.

І люди. З якими ми не попрощались.

...

Ксеня Берш
16+

Трагедії у Дніпрі присвячується

Я, здається, ще сплю. Я не можу сприймати безлад,

бо ж які є бажання, крім основного - жити?..

І я чую крізь сон, як кричить божевільно всесвіт

голосами Дніпра, що пішов під бетонні плити.

і я плачу за всіх, і я б'юсь головою в стіну,

пробиваючи в ній те забуте, свідоме, ціле -

я ненавиджу бля*дську сусідню тупу країну

і так мрію про те, щоб вона вся дотла згоріла.

І я вірю - прийде час розплати, проб'є година

і воздасться усім їм по мірі хто прагнув "міра".

І я зовсім не зла, не бездушна і не тваринна,

та війна майже в кожному десь оголила звіра.

І вже рік ми йдемо в кожен день, як в жорстоку битву,

взявши волю в кулак, поливаючи слізьми квіти.

Я, здається, ще сплю.

і читаю вві сні молитву.

Бо які ж є бажання, крім основного -

жити?

...

Ксеня Берш

Останній поїзд мирного життя

Останній поїзд мирного життя.

Я пам'ятаю всі його деталі:

наперсток від набору до шиття,

тканиною ниток горизонталі,

розкрита книжка, недопитий чай,

Старі, неактуальні окуляри,

засушений букетик-молочай,

в нотатках вірші, а на небі - хмари.

Хтось пив вино, а хтось вже тихо спав,

хтось гнав авто в керунку до кордону,

бо та тривога, яку відчував,

забороняла їхати додому.

Мале дитя. Яскравий чистий сніг.

Такі солодкі плани на майбутнє.

І цуценя, що тулиться до ніг,

й жагуча лють усе іще відсутня.

Останній поїзд мирного життя

був так давно - я вже й не пам'ятаю.

Там знали тільки слово - “укриття”.

Там дихали спокійно, без відчáю.

Там ще жили. Ще мріяли про щось.

Ще спали без мобілки у долоні.

Ще обіймали рідного когось,

хто зараз на “нулі” чи у полоні.

Ще ворога пускали на поріг,

не бачачи, як гострить своє жало.

Там вився спів, лунав дитячий сміх,

і світла для усіх ще вистачало.

Там душі не були ще розіп'яті,

не жерла ізсередини вина…

Останній поїзд відійшов о п'ятій.

А потім були вибухи

й війна.

...

Ксеня Берш

Тату

Тату, татусю, роки тебе трохи змінили,

але для мене ти будеш завжди молодий.

Зморшки на скронях і паморозь голову вкрила,

тільки твій погляд незмінно веселий , ясний.

Чи пам'ятаєш, як ти підкидав аж до стелі

доньку свою і ловив у натруджені руки?

Як аж до школи носив їй важкого портфеля

і порибалити інколи кликав на луки.

Тату, ти знаєш, я мало тобі говорила

ніжні слова.

А точніше, то майже ні разу.

Може, колись забувала і рідко дзвонила,

чи спересердя кидала болючі злі фрази -

ти вже пробач нерозумній дорослій дитині.

В ритмі життя ми збиваємось з рідних шляхів.

Ближче від тебе нема і не буде людини,

бо так, як ти, не полюбить ніхто й не любив.

Тату, татусю, татуню мій рідний, коханий!

Знай, що тебе пам'ятаю я де б не була.

І хай проходять, минають роки за роками -

їм не здолати моєї любові й тепла.

Таточку, тату, не треба ховати емоцій.

Ми вже і так розміняли немало десятків.

Дай мені руку. Вже ондечки молиться осінь.

Нам треба встигнути стати сім'єю спочатку.

...

Ксеня Берш

Подзвоніть своїй бабусі

Крізь заплющені повіки ллється сонце, наче мед:

то цілує мою шию, то на щічці задрімає...

Скоро я прокинусь, сяду на прудкий велосипед,

і поїду ген за поле - через луки аж до гаю.

Буду бігати, сміятись і дражнитися з пташок,

а коли небесна куля завмирає десь в зеніті -

я чимдуж лечу до хати, де, ховаючи смішок,

мене жде моя бабуся, наймиліша в цілім світі.

У саду під тінню яблунь заховавсь лискучий стіл,

а на ньому паром дише соковита бараболя.

Капле масло і кришталем міниться прозора сіль...

От де простір, де забави, безтурботність й воля, воля!..

Ну, а потім - я доросла... Вже нема того села.

Поросла травою-зіллям тиха стежка до порога.

Лиш гуде на білій квітці, певно, сердячись, бджола

і горіх, здійнявши гілля, посміхається до Бога.

І хотіла б я щодуху дременути у садок,

і торкатися щокою тих старечих рідних пальців.

Та немає ні садочка, ні пахучих нагідок,

і не буде ні над вечір, ні опівночі, ні вранці...

Пам'ятайте свій куточок, де росли й не знали бід.

Я кричу, зірвавши голос, і слова мої тремтять:

подзвоніть своїй бабусі хоч би раз за -надцять літ!

Подзвоніть своїй бабусі, бо колись там промовчать...

...

Ксеня Берш
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
За лаштунками проєкту...Ія Лін & Ізумі Хо
22.06.2024
Продовжую представляти загалу авторів-початківців, що брали участь в колективному печворку "Босорка" ... Детальніше
Пательня. Випуск 9stas
20.06.2024
Вітаю, друзі. Пательня продовжує свою діяльність. Нагадую, що кожен автор Аркушу має можливість наді ... Детальніше
А як ви виправдовуєте нелогічні вчинки своїх персонажів?Причмелена графоманка
21.06.2024
Я-от кажу, що в житті взагалі логіки не існує (як би ми її там не шукали й не приписували), і буквал ... Детальніше
Про лицарські історії ⚔️Аркуш
21.06.2024

Чи любите ви лицарські історії? ⚔️

... Детальніше
Ви точно впевнені, що знаєте людей, які живуть поруч із вами?Арсеній Троян
21.06.2024
Я от — ні. До 2021 я довго жив в орендованій кімнаті в такій собі комуналці на Холодній Горі (район ... Детальніше
Набір учасників на марафончик закрито.Крапка
31.05.2024
Якось непомітно розтанув травень. Настав червень. А це означає, що починається марафон!!! 🌑🌒🌓🌔🌕🌖🌗🌘🌑 ... Детальніше
На Аркуші вже:
11465читачів
136355коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: