Ясна Зоря
10094
Похмурої осені дотик
Серцебиття зупиняє
Холодний, пронизливий вітер
Дерева в парку колихає
Вечірні алеї і листя
Що впало від вітру додолу
Вже не живе, не яскраве
Шепоче про гірку свою долю
Алеї як ті лабіринти
Ведуть і заплутати хочуть
Вважаєш ідеш ти прямо
Насправді ходиш по колу
Вже місяць за хмари сховався
Вже темно в душі і довколо
І демони обступають
Сили немає на спротив
Невже це кінець ти спитаєш
Невже порятунку немає
Погляд піднімеш на зорі
Молитву свою причитаєш
Ясна Зоря через хмари
Собою тебе прикриє
Знищить пекельні загони
Душу твою зігріє
На згадку залишить в долоні
Пір’їну прекрасну, білу
Як знову будеш в полоні
Згадай про свою молитву
20.10.2024.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯