Неспокій
Мені знати б, що спиш ти, люба,
Що тебе не збудило вибухом —
Твій нічний неспокій у грудях
Стане від мене їм вироком.
Силою думки чи уві сні
Запевни мене, що все добре,
На зло ворогам сильніш обійми
У мить неминучого шторму.
Дай знати мені, що жива ти —
Мені інших знань і не треба...
Хіба не жорстокість — мовчати
Під осяяним бомбами небом?
Тривога. Знов вибух. Світанок...
Я крізь ніч прошепочу: «Живи...»
Наш ранок, наш вечір настане —
Поза межами б стрічки новин...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.