Зміст
  • Що небо впаде...
  • Прийде час
  • Листи
  • Дивитись у небо
  • Ви є
  • Заберіть з мого серця цей біль!
  • Заради тебе й України
  • Я граю лише уві снах...
  • Усе мине! Tutto passerà!
  • Сирена
  • Воєнна любов
  • Моя країна найкраща!
  • Скажи мені...
  • Вже скоро перемога!
  • Ніколи не зраджу!
  • Мандруючи Всесвітом
  • Мамо, а ранок настане?
  • Крапка
  • Час зберіг
  • Україна буде завжди!
  • Розлуки між нами нема
  • Коли закíнчиться війна
  • Не лікуй мене, якщо хворію...
  • Повертайтесь живими!
  • Світ, де немає війни
  • Що б не траплялось у світі
  • ***
  • Кара
  • Уже достатньо міст-героїв
  • Всупереч всьому
  • Чужими руками
  • Що ти зробив для Землі?
  • Безславно
  • Вінниця 07.2022
  • Потвори
  • Як ти?
  • Стерті
  • Реп'ях і незнайомка
  • Маленький привид з вишневим серцем
  • Дорожче смарагдів
  • Я так втомилась від людей...
  • Чи молюся
  • 24.08.22
  • "Ми разом"
  • 03.09
  • Сп'яніла пам'ять
  • Фотокартка — спогад біди
  • У багатті ночі
  • Регламент для знеболювального
  • Торнадо
  • Світ збожеволів
  • Сумна реальність
  • Пахне осінню
  • Солдате...
  • Не хочу про минуле
  • Гідна лиш ковдра
  • П'ятнадцять метрів
  • Неспокій
  • А можна після перемоги...
  • 10.12
  • Втома
  • А ти виходиш з мережі...
  • Наскільки це можливо
  • Знову забула, що я не Бог...
  • Врятуй мене
  • Подих вічності
  • Сніг усе пам'ята
  • Не відкладати людей
  • 23.02 — напередодні
  • Не відкладати людей

    Відкладаєш на потім і книги, і вірші, 

    І роботу, і купу повсякденних речей, 

    Але треба навчитись, бо це найстрашніше, 

    Не відкладати ніколи на потім людей.

    На завтра відклав — завтра людини не буде,

    Сьогодні багато так справ, а завтра — війна,

    На завтра? А сьогодні останній твій грудень,

    Завтра... А завтра, можливо, нічого нема...

    Так, ти пробачиш собі і втрачені гроші, 

    Може, і час, що так швидко від тебе спливав, 

    Але ти за людину пробачить не зможеш, 

    Яку не зустрів, яку ти на потім відклав...

    Часто питаю себе: що трапитись може? 

    Гірше куди? Що можливо, то трапилось все...

    Та раптом озирнусь навкруги і... О Боже!

    Скільки ще потрясінь і бід життя принесе...

    Я хочу вірити в краще — завтра туманне,

    Я відкладала на потім багато ідей,

    Але я знаю одне, одне пам'ятаю:

    Не відкладати ніколи на завтра людей.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.