Вірш 1 Війна
Запам'ятаю назавжди той вибух, що перед світанком,
Війна жахливим, сірим ранком усе змінила навкруги.
Не підібрати вірних слів, щоб передати все, що хочеш і засинаючи щоночі чекаєш канонади спів.
Мені простіше говорити, бо чув лише сирени гул. Далекі вибухи ракетні й роботу наших ЗСУ.
Та звуки ці не так лякали, як безперервний плин новин,
Сьогодні мирних обстріляли, снаряд в лікарню прилетів…
"Прасують" Харків, Маріуполь… Й Волноваху та Херсон. Ірпінь, Гостомель, Буча, Ворзель даремно просять коридор…
Мовчу - неначе довгий сон.
Усіх жахіть не зрахувати, і не згадаю безліч міст, які воліли поховати втопивши в морі крові й сліз.
Пишу цей вірш - війна триває та вірю я, настане час,
На зміну ночі день настане, бо правда об'єднала нас.
Йшов 14-й день війни. Попри все вірю, що світло переможе темряву. Миру всім нам!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!