Вірш 1 Війна

Запам'ятаю назавжди той вибух, що перед світанком,

Війна жахливим, сірим ранком усе змінила навкруги.

Не підібрати вірних слів, щоб передати все, що хочеш і засинаючи щоночі чекаєш канонади спів.

Мені простіше говорити, бо чув лише сирени гул. Далекі вибухи ракетні й роботу наших ЗСУ.

Та звуки ці не так лякали, як безперервний плин новин,

Сьогодні мирних обстріляли, снаряд в лікарню прилетів…

"Прасують" Харків, Маріуполь… Й Волноваху та Херсон. Ірпінь, Гостомель, Буча, Ворзель даремно просять коридор…

Мовчу - неначе довгий сон.

Усіх жахіть не зрахувати, і не згадаю безліч міст, які воліли поховати втопивши в морі крові й сліз.

Пишу цей вірш - війна триває та вірю я, настане час,

На зміну ночі день настане, бо правда об'єднала нас.

Йшов 14-й день війни. Попри все вірю, що світло переможе темряву. Миру всім нам!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.