Метаморфорчість

Твоя любов неначе космос

На дошці крейдою мальований

Кружляти в ньому легко й просто

Зірками різнокольоровими

Твій гнів пече мов хиже лезо

Меча підступного двогострого

Не можу мислити тверезо я

Засліплена твоєю помстою

Тебе щоразу перевтілює

Прадавня лиховісна магія

Коли невдачами знесилена

Зневіру пʼєш губами спраглими

У неї рибою занурившись

З життя складаєш оригамі

І лине журавель зажурено

У снів незвідані тумани

Хоч ти буваєш дуже різною

Звʼязок між нами є невпинним

Моя налякана та грізна

Маленька внутрішня дитино…