(Не) нудний переказ відомих казок

Чи то була у чоловіка стара корова, яку він не вбив, а поховав після її власної смерті.

Чи то довгий вступ:

Жили-були чоловік і дружина. Були у них одна-три доньки.

Мати померла, старші сестри вже були заміжні, батько одружився на вдові чи із двома доньками, чи на самотній.

Батько теж помер. Або ні.

У будь-якому разі була у цій родині корова, яку випасала молодша донька.

А мачусі у будь-якому разі пасербиця не подобалася.

Тому мачуха задала дівчині виткати полотно чи з того, що дала з собою, - плутаного-переплутаного брудного прядива, чи взагалі з павутини.

У будь-якому разі дівчина заплакала, а корова їй сказала чи влізти їй в одне вухо, взяти там, що треба, та вилізти з іншого вуха, чи покликала дівиць-вербиць і наказала їм ткати. (Або ж і корови не було, а були лише дівиці, щось винні матері сирітки, про яких вона знала, але тоді вже це не про золоті яблука, а ми намагаємося дістатися до них).

Одним словом, пасербиця принесла полотно.

Далі чи мачуха ускладнювала завдання, а дівчина завдяки корові приносила найбільш коштовні тканини. Тому мачуха простежила, що воно таке коїться.

Або мачуха посилала своїх доньок. А що першу названа сестра приспала, то другій мачуха вставила власне око на потилицю, те око не заснуло, тому все бачило.

У будь-якому разі дізналася мачуха про корову.

І замість використовувати тварину за прямим і дотичним призначенням, вирішила її зарізати.

А дівчина то зачула та побігла до корови.

Та корова з нею спокійно попрощалась і наказала закопати її кишківник/одну кісточку або і цілий скелет на городі. (Або так сказала не корова, а якийсь незнайомий дід, який зачув плач дівчини, що не логічно, бо до того на сирітку всім було байдуже).

У будь-якому разі із трупу/скелету/кісточки корови на третій день виросла яблуня (або груша).

А на четвертий день на ній дуже рясно вродили золоті яблука (або груші).

І давались яблука чи груші лише до рук господаря/господині, а від інших дерево гілля здіймало дуже високо.

Чоловік таким чином жив добре, бо мав, що їсти.

А якщо брати варіант із сиріткою, то це, звісно, призвело до того, що з нею одружився чи просто гарний хлопець, або і сам царевич. Який чи йшов, чи їхав повз. І так вже дуже йому цих яблук/груш захотілось, а зірвати їх могла лише одна дівчина у світі. То довелось одружуватись.

І яблуню/грушу перевезли з собою.

Або ж вона сама прийшла. Чарівне дерево, що ви хочете.

Варіант, що дівчина забрала дерево з собою мені більше подобається. Інакше виходить, що вона невдячна. А ще забрати з собою, бо одружувався на дереві, а не на дівчині, логічно з боку нареченого.