Я дивлюся на Місяць..

Місяць відкриває шлях до неба,

Немов десь там, вже крізь зірки,

Існує просто та дорога,

Яка веде вже у життя,

І кроки ті веде тебе по волі..

Я дивлюся на Місяць,

На небо рожеве,

Блакитне, спокійне й прозоре,

Дивлюся на небо - той захід і схід,

Дивлюся на зорі, на Місяць, у слід,

І та душа вже відчуває силу,

В якому світі я живу,

І звідки я беру натхнення,

Черпаю просто усмішку в моменті,

Беру від нього все, що він дає,

І світло те чарівне - забираю..

Крізь ті потоки і пітьму,

Себе поволі бережу,

Плекаю простої той в надії,

Беру тепло, вже навіть уночі,

Тепло мене і ввечері так гріє,

З зірок бере усмішки та душа,

Натхнення, вечір, простір і надія,

Вже те повітря вже солодке, запашне,

Це вірш про мрії, про натхнення,

Про цю планету й широту,

Про місяць цей - земний, небесний,

І просто вже про доброту..