Заповідник

Чому "наплічники"? Чому не написати просто рюкзак?

А чим вам наплічники не такі? В сучасній мові обидва варіанти існують як паралельні, тож вибір обумовлено стилістикою і особистими симпатіями автора. Мені "наплічник" просто симпатичніше, та і все. А от що ви хотіли сказати своїм доскіпуванням?

Не знаю як хто але коли я читаю книгу то буду по ній світ в свої голові і такі вирази просто збивають з пантелику як глюк в матриці) я об'їздив Україну від краю до краю і спілкувався з людьми майже з всіх областей і не зустрічав щоб хтось називав рюкзак наплічником! Наплічник завжди в першу очерідь асоціюється з частиною обладунку а говорити про сучасну мову то так особливо останнім часом понапридумували стільки неадеквату що ще трохи і мову буде невпізнати

Ну, якщо хтось не впізнає в сучасній мові "українську радянську", то як на мене тільки на краще. Наплічник в сенсі заплічного мішка я зустрічав в живому мовленні, може не так часто, але воно точно легітимне.

Просто я сам з тернопільської області і в нас відносно інших областей досить чиста мова і я не говорю про "українсько- радянську" а взагалі! Так в нас є запозичені слова як і з російської так і з польської але їх не дуже і багато. І на мою думку було б краще використовувати більш загальноприйняті слова щоб не збивати читача з думки!

І я просто не думаю що слово наплічник можна рахувати загальноприйнятим)

Давно хотіла прочитати і ось це сталося! Рада, що знайшла час. Безумовно багато тригерних моментів, може відлякати кількох читачів, але ж це дійсно «крутяк»! Із нашим суспільством багато чого не так і в «Заповіднику» це видно ще краще. Обидві групи далекі від ідеалу й впадають у крайнощі і якщо вже від серця, то обидві «їбануті»)))

Історія сприймається так, наче її писали Доктор Джекіл та Містер Хайд. Один інцел, другий - ні. Один українофоб, а інший - ні. При цьому, початок історії цікавий через імпліцитні ознаки світу, цікаво що буде далі. Приблизно після розділу з оленем починається абсолютно невнятна дикуха з діалогами-інфодампами, дивними зривами покровів про бдсм, ще щось. Наче останні кілька ідей автору було ліньки писати як треба і тому все було просто вкинуто якомога швидше. Я не дуже розумію що і про що я прочитав, чесно. Авторський меседж нечіткий, з точки зору оптики історії, в ньому прослідковується бажання сидіти на двох стільцях. При цьому в чому полягає антиутопія - не ясно. Зовнішній світ не антиутопічний, а утопічний. Деякі проблеми суспільства є проблемами лише імпліцитно, а деякі вигадані через вісцеральні страхи та реакційні погляди автора. Зона - теж не антиутопічна, бо є просто локальними обставинами, обраними добровільно. Це хіба що інцельська антиутопія, карикатурні діди страждають від того, що їм пропонують питати згоди на секс і дають UBI. Автор займає критичну, але при цьому центричну позицію по відношенню до інцелів. По-суті, романтизує маргінальні погляди, бо бачить персонажів жертвами неіснуючого зрвнішнього тиску. Як собак, котрі нападають на людей, але котрі ні в чому не винні, бо їх хазяїн такими виховав. Аце це так не працює. Якщо одна сторона хоче усіх вбивати, ґвалтувати, підкорювати, а інша - свободи, рівності, безпеки, то центризм вирішує конфлікт, пропонуючи вбивати людей на половину. Центристи завжли на стороні злочинця і статусу кво, тому їх ніхто не любить. UPD. Прочитав коментар Віри Бегаль і відповідь автора. Тепер ще більше схильний вірити в те, що за межами інцельщини, цей твір ще й коментує українську консолідацію з негативної точки зору, бо насичений образами і кліше, характерними саме для латентної меншовартісної свідомості. Це ще й подано з претензією, наче є не маргінальною позицією, апелюючою до статусу кво. Зовсім неочікувано. В нормі, це не означало б, що думки персонажів мають щось спільне з реальною позицією автора, але з огляду на зазначений вище коментар та відповідь на нього - саме так все і сприймається. Твір - собачий свисток для найпаскудніших прошарків населення, котрі вважають себе ліричними жертвами. Неприємно здивований, бо спочатку сподівався, що мені здалось.

Дуже цікаво і яскраво написано. Я пам'ятаю Борхес називав "танцями чоловіків" бійки на ножах.

Боже, який крутяк! Не розумiю, чому таку гарноту не захтiли додавати до збiрки?!

Дякую. Ну, ось таке))

Щось у мене поганi передчуття стосовно кiнця цiэi пригоди... З батьком все зрозумiло, тим паче, що його звiльнили, але, вiн взагалi предполагав, що син повернеться у мiсто чи нi?

Хех, такого я не чекала...

*Матриця*. Подумати тiльки, якi вони нетакусики!))))

А от за музиканта стало прикро... Але, тiльки за музиканта!)) А ще, в мене син постiйно нудить, що ранiше було краще, коли перегони спорткарiв були без усяких обмежень, хай навiть купа пiлотiв та глядачiв гинула...

*Орки-ельфи*. Так-так, вже виникають геть сучаснi, не-толкiэнiвськi канотацii))

Перше, що хочу відмітити, це таки антиутопія, а не чергова дистопія, де героїчні підлітки зтикаються із реальним світом. Тут достатньо цікавих художніх знахідок: і пост про рольовиків, і гра без переможців, і гітарист без авдиторії (ще б на гітарі йому заборонити грати — ото агонь було б)) Утопічні ідей хотілося б ще більше довести до абсурду, а прихильників "старого світу" трошки привабливішими, щоб була більш класична антиутопія. Але я так розумію наявний баланс то свідомий вибір автора. З абстрактно-літературної точки зору герої ганадто банато проговорюють основні ідеї та минулі події, але мені так теж подобається Колись сам розмірковував над сучасною антиутопією. І теж прийшов до ідеї антитези сучасним утопічним мріям про рівноправність, толерантність і т.д. Бо що іще залишилось препарувати, патерналізм? Націоналізм? Ісламську державу? Але на таку сміливу реалізацію в мене духу не вистачило, тож вітаю) Залюбки прочитав би роман у цьому всесвіті. Ну, і те, що оповідання не взяли у збірку антиутопії, то мета пост мега іронічний жарт матриці ;)

о, дякую за відгук! Насправді тут же два в одному, якщо говорити про антиутопії. Бо сучасні мрії про толерантність це перший шар, найочевидніше і над ними я стібусь скоріше лайтово і по доброму. А от "нові праві", вони ж альтрайти, які відроджують патерналізм, популізм і деякі найгірші речі з націоналізму... от вони мене реально лякають))) Бо це ж їх риторика насправді про "пластмасовий світ". І це ще до останніх виборів в США писалось, на секунду😅 Але що прикольно, цей текст здається люли по різному читають в залежності від власних політичних поглядів.

Для мене ця історія інша. Для мене вона про те, як ми приводимо дітей у цей їбанутий світ, а коли вони запитують, чому ми все це робимо, то чесна відповідь буде "тому що ми їбануті".

ну так, це чиста правда, так воно і є))

ого

тут на Аркуші є взагалі НЕ лісовички?

Ну що ж, напишу і свої враження про ваш текст) У вас чудовий мовний стиль, соковиті описи, чудові живі діалоги, які створюються за рахунок матів у тому числі. Дуже неочікуваний поворот з вухами, хоча ви розкидали пару натяків на це, дуже майстерно. Мені зона заповідника чимось нагадала «який чудовий світ новий», де всі ніби як дикуни. Величезна кількість алюзій на сучасність, що роблять твір цікавим та важливим саме для нашого покоління, А щодо мінусів, то я вже писала і певно напишу ще раз, що багато чого може зіграти проти вас у цих різких виразах, місцями дуже провокаційних. Деякі герої дещо схожі, певно через нагромадження схожих матів, можливо хотілось урізноманітнити чимось іще, чи підібрати особливі вирази для кожного, щоб це стало, як особисте. Під кінець і ГГ зʼїхав у ці енергії. Дякую і бажаю успіхів!

Дякую за відгук! Ну, я не вважаю провокативність мінусом, скоріш плюсом)) А які персонажі схожі? Ну в цілому там більшість персонажів таки дійсно схожі, бо вони брутальні мужики.

З провокаціями треба бути обережними) ви тут ходите по межі, на мою думку ))

Мозком я розумію, що є багато людей, які не дуже толерантні, і це також частина суспільства, але читати мені все ж таки таке складно

Ну, це типу антиутопія, хіба ні?)

Так написала, що мозком розумію, але не впевнена чи добре на таке зреагував би редактор у видавництві) моя подруга зараз публікується і в неї був досить легкий жарт над жінкою, без матюків та образ, так і його вирізали. Розумію, що жанр трохи дає волю висловам, але все ж радила б трохи почистити настільки провокативні вирази, якщо будете публікувати цей твір) Може зіграти не на користь

Так тут же весь сенс в жестяку)) Тоді весь текст простіше вирізати

Хоч збірка і буде власними коштами видаватися, але редактори дуже обережні щодо матів та таких тем, цензуру тексти серйозну проходять 🤷🏻‍♀️

Ну залежить від поглядів редактора насправді. Бо деякі книжки спокійно друкують з матами і я в цілому за цей підхід, бо ну всі дорослі люди.

Чому б Вам не замінити російські мати на якісь лайливі вирази характерні для цієї субкультури в вашому Світі?

ну, якщо буде вимога редактора, то заміню. Але наразі ця субкультура дуже ідеально описується саме матюками. Ну і так, вони в цілому загальносхіднослов'янські вже, якщо брати сучасний стан мови. Це може подобатись чи ні, але воно так є.

Ага. Татарські словечка. Ну, хіба що хуй, має походження від "кийок", "кий". Але не будемо продовжувати цю тему. Я просто запропонувала варіант. Гарного дня!

Поржала 👍🏻

Такі короткі глави, хочеться більше, епізоди дуже швидкі)

Мені стало цікаво, чи ви навмисно вводити слово «химерний» в тексти, як посилання на псевдо? У кожному бачила з тих, що читала)

Ні, воно мені просто подобається))

Чимось нагадало пролог ))

Це утопія🥰 Ельфи гноблять орків, люди звично бухтять, заповідник чудово виконує функцію зменшення кількості їбанутих. Мінуси будуть?) Сподобались затишні описи, вони дуже комфортні. Це добре, бо від розмов підлітків хотілося блюнути, від затишних описів перехотілося) На моменті про «справжній запах життя» крикнула чаєчкою, бо не раз чула подібну єресь в реалі. Для мене ваш «Заповідник» дуже файна сатира😊

Ну така собі утопія))

Та чого? Будь-яка система лайно, завжди хтось лишається невдоволеним. У вас далеко не найгірший варіант, ще й сміття само себе виносить))

Оцінила момент про шахи. 👍

"тому що ми їбануті синку" - це ж алюзія на русні, правда?) ахуєнний текст. спочатку я прочитала про ельфійський танк в антиутопії про україну, була не в настрої, закрила текст і сказала "допобачення", тоді таки повернулась дочитати - і це просто казково. нижче багато писали про сам твір, алюзії, перекрученість - все це супер. а я підкреслю вашу майстерність як автора: виважені речення, описи. усе на своєму місці. браво!

Дякую за відгук! Про їбанутість... ну це більш фундаментально ніж русня на жаль, це про все людство.

Я вже думала, що це темне фентезі, а потім виявилося, що вуха штучні Ельфи відрізняються від простих людей вухами. Цікаво, а яка особливість у орків, по чому видно, що це орки? Якось мені нагадало Кінговий роман "Гнів", як пацан входить до чоловічого світу. Не зовсім зрозуміло, навіть звичайна "ельфійка" знає правду про устрій у їхньому світі, так ніби ця інформація не прихована, але для хлопця вона несподівана. Чи це саме від "орків" її приховують? В чому маніфест, що ви хотіли сказати цим твором? Гг у "ельфійсткому" світі не подобалося, але й в заповіднику виявилося не краще. Не зрозуміла ваша алюзія на війну. Загалом твір цікаво написаний. Є кілька зауважень: абрикоси, це не ягоди, "похилого віку" здається це не правильний вислів.

Алюзія на війну проста, що навіть перемога не гарантує того, що потім вийде побудувати хороший світ. Хлопець не в курсі, бо він просто молодше. Перше покоління, яке це все серйозно сприймає. Маніфест власне про те, щоб формувати якесь спільне бачення майбутнього, тоді як в тексті можливий наслідок того, що всі розбіглись по інфобульбашках.

Зрозуміло. Дякую!

"Тому, що ми їбануті, синку" 🤣🤣🤣👏👏👏 Про твір. Це було прикольно. Мені сподобалася ідея заповідника і, в принципі, сподобалося втілення. Такі няшні дядьки, ахаха. (Насправді, пиздуваті геть зовсім))) Обряд ініціації -- "танців" -- ритуальне зґвалтування бранки, бійки двір на двір, ееее, тобто, клан на клан, перепрошую... Шармааан) А чим ГГ та його батьку так не подобалася нове суспільство, в якій вони жили? В тексті, нажаль, це не дуже розкрито, але ж дуже цікаво. Яке ставлення самого автора до "цивілізації ельфів"? А орки та ельфи -- це натяк на що? Що ви хотіли виразити цим? (Перепрошую, не зачитала) Про що був момент із штучними вухами? Це вираження авторського бачення, що подібне суспільство -- штучне, потребує переосмислення та реформування? Чи натяк на те, що якщо взяти "середню температуру по лікарні", то життя без насильства та пригноблення, де всі можуть почуватись у відносній безпеці, -- це для середньостатистичної людини, що охоплена брудними пристрастями та затьмареннями, є штучним, чужим, незрозумілим? І що якщо ми як людство не зробимо над собою зусилля та не викорінемо свої недоліки, то лишимось на рівні аборигенів рашки?

Дякую за відгук, бачу що читали уважно))) орки і ельфи це просто такі типу прості архетипи до яких всі звикли. І власне твір про те, що вони не працюють, що справжня утопія мала б бути складніша. Якось інтегрувати агресію, а не витісняти. Ставлення автора амбівалентне до цього всього. Ні там, ні там. Чим не подобалось батьку гг і іншим? Ну зайдіть на якісь інцельский форум, почитайте. Я ж нічого майже не придумав, всі репліки взяті з життя)) Вони справді кажуть оце про віртуальність в тій чи іншій формі. Цілком щиро. Про людство.... Я не думаю про нього добре, давайте на цьому зупинимось)))

Та ок, давайте лишимо ваші погляди на людство в спокої. Скажіть, який сенс вух в даному творі))) Мені ж цікаво) Я багато бачила і читала маргіналів різного штибу (о мій нещасний мозок)))), тож без проблем наклала цей досвід на ваших героїв. Але думала, раптом там щось іще.

Який сенс вдягати краватку?) Який сенс колоти губи?)

Нє, вуха це просто мода по суті. Як сьогодні цицьки і губи наколоті, досить пряма аналогія. Ну або як татуювання і що завгодно субкультурне. Ознака належності до спільноти.

А ви впевнені,що не власну утопію писали?🤔

А ви читайте далі))

Певно десь в мозку є зміна, викликана треш-контентом, бо мені текст максимально зайшов. Я отримала те саме літературне задоволення що називається оргазм. Чому? Хто ж мене, збоченку, знає. Може тому що текст гідний, а події ідуть поступово та добре розписані і читачу легко в них поринути. Але ну дійсно вау за виключенням тієї штуки з віком на початку. В кінці трохи не вистачило гнітючої атмосфери, яка б показала, що хлопець дійсно не вибереться. Обидві сторони викликали огиду. Перша за відсутність можливості проживати злість та інші емоції, тому вона взагалі не утопічна, а гидка особисто мені. Друга звичайно за вбивство оленя та інших тварин і те, що жінка-мʼясо чи щось на кшталт цього зі слів чулувіка. Проте герої для мене не є вигаданими персонажами далекого світу майбутнього, або майже далекого, а скоріше схожі на реальних людей. Купа мисливців, що вбивають тварин заради задоволенням, а не від потреби в їжі та так само, а то і гірше, відносяться до жінок. Підлітки з високим рівнем агресії та низьким культури і ультра сюсі-пусечки, для яких усе має бути лиш так, як їм бажається і це без згоди втрахується в голови інших людей. Тому антиутопія вийшла така, що саме ідеалізований світ є антиутопічним, тоді як Заповідник скоріше його отприск, який не міг не утворитися в такому світі. На цьому все, бо я тричі втрачала нитку сенсу та забула, що хотіла написати, удачі на конкурсі)))

Дякую за відгук! Радий, що вам сподобалось)) не зовсім розумію до чого тут взагалі омегаверс був згаданий, але ну що вже я можу зробити.....

Та я сама не розумію, відгук писала о четвертій ранку, мозок генерував всяке…але малася на увазі «моральна підготовка» треш-контентом. Ну і я очікувала судячи з тегів прям щось наджорстоке, але ні, все органічно та цікаво без надмірного насильства. В порівнянні з мемуарами того чоловіка про його становлення…

Ну тобто, як бачите, щоб рефлексувати нерівність, жорстокість та всяке таке, не обов'язково додавати чуттєву єблю мужиків в сраку з вагітністю)))))) можна просто писати про речі

😂 дякую, до вашого коментаря мені це було не відомо, завісу таємниць зірвано та істина огорнула мою свідомість))

Ну в цьому світі я б була лісовичком в будиночку-коконі. Отже глава така мила… в антиутопії від вас, а це означає лише одне — далі буде пі*де* 😁

Таке питання, якщо Артуру 14 то скільки Данко? Написано, що це був на пару років старший хлоп, але одразу написано, що він був неймовірно крутий на свої 14. Тоді від кого він старший?

Логічна заувага, Данку 16. То я завтичив

Частина 2 Взагалі з перших рядків піймав себе на думці, що я якийсь напіворк, бо і живу не на ельфійських пагорбах, і однаково зневажаю обидва соціальних устрої в силу власних знань та життєвого досвіду. Цікавий факт: в російському ВПІ-ком'юніті, "Заповідником" називали такий собі аналог кунсткамери, де викладали перли різних клоунів та неадекватів, щоб посміятися з них, але іноді номінантам на призові місця Спеціальної Інтелектуальної Паралімпіади видавали бани в респектабельних проєктах за несумісну з жанром тупість. В принципі, "Заповідник" у творі виконує схожу роль) Досить складно було зібрати все до купи, багато що я впустив, тож, за великим рахунком, треба розбирати текст мало не по рядках. Але що точно добре, то це свобода інтерпретації тексту читачами, якої тут багато і на сракорозривну тему. "Мені нравиться, як воно горить!" (с) Що ж, гештальт закрив, зобов'язання виконав, тому тепер можна з чистою совістю йти пити пігулки для пам'яті й на деякий час попрощатися — власна антиутопія себе не напише. А доти, дякую за твір, натхнення на нові та вдячних читачів!

Дякую за відгук! Воно дійсно складне вийшло і амбівалентне навіть для мене самого. Бо я хз на якій стороні. Всі довбойоби. Як там влаштовано все за фасадом, то великий роман треба писати, а у мене тут шматочок. Там же в "бульбашках" можуть зовсім дивні "фентезійні раси" існувати. Про асиміляцію та покарання тут же якраз і є певна зла геніальність "ельфійської" системи, що її вороги добровільно збираються в одне місце і там одне одного утилізують з піснями та радісно. Управління інформаційними потоками як політика. Ну і так, якщо зовсім добре дивитись, то очевидно, що цим світом править ШІ. Який всіх і розганяє по бульбашкам і власне зробив весь цей всратий геймдизайн за всі можливі фракції. Знову ж, "Едем" Лема, якщо пам'ятаєш. Внутрішня кібернетика спільнот як катування. Хто може здобути своє "веганське" щастя, тому можна жити, хто гормонально чи психічно не вписується, тому дорога в біореактор. (Знову ж, він буде думати, що це його власна воля). Іноді система працює неідеально, як з Приколи чи Ольгою, але ну то дрібниці, вони все одно там помруть.

Ну короч, натхнення на власний текст,з радістю почитаю і відпишусь! Приємно, що є такі вдумливі читачі!

"В моєму світі живуть тільки поні! Вони харчуються веселкою й какають метеликами!" (с) Шчож... Думаю, можна і без дисклеймеру писати і думки, і враження, і аналіз, хоча і цілого допису тут буде мало, бо тези кожної глави заслуговують мало не на окрему дискусію. "Заповідник" - непогана така поляризована алюзія з відверто гіпертрофованими та часом абсурдними елементами, що тільки підкреслює контраст між двома діаметрально протилежними світами, двома крайнощами, прям як за "теорією підкови". Причому обидва показаних суспільства у творі однаково антиутопічні! Згідно з визначенням, утопія — це відображення такого суспільного ладу, що втілює ідеали в життя. Але що робити з неоднорідністю соціуму та суб'єктивністю сприйняття ідеалів окремо взятими індивідами в ситуації, коли ця неоднорідність провокує чисельні взаємопов'язані конфлікти? Голосом Сергія Дружко: - Давайте розберемося. Частина 1 "Ельфійське" суспільство можна було б назвати раєм для хіппі, різного роду зумерів (в найгіршому сенсі цього слова) та інших персонажів. Ізольовані у своїх інформаційних "бульбашках", вони можуть займатися тільки тим, чим дозволяє держава ("футбол заборонили") і з суворим дотриманням правил (згадана система контролю гучності шуму в містах). Тобто вже можна стверджувати про тоталітарне суспільство з досить суттєвими обмеженнями роду діяльності для якщо не всього населення, то суспільного прошарку / касти "ельфів", які явно не повністю поділяють любов до такого підходу (Ольга в фінальній частині твору та її "бажання", які вона не змогла реалізувати в суспільстві, тому пішла до Заповідника). Не кажучи вже про головного героя та його батька. Яким чином через стільки років після завершення війни ельфи досі не провели асиміляцію та індоктринацію молодого покоління, дітей т. зв. "орків"? Чому вони лишили потенційно небезпечний та маргінальний елемент замість перевиховання (що б це не значило)? І що правова система робить зі злочинцями, особливо затятими рецидивістами та ідейними "орками"? В будь-якому разі, ми маємо один з двох однаково поганих сценаріїв: або це тоталітарна держава, фасад якої нам показали, або це нежиттєздатний кадавр, що впаде варто тільки порушити ідеальні умови утримання. Згадується дослід, де дві майже однакових колонії бактерій помістили у два різні середовища: в ідеальне для розвитку та малопридатне й досить агресивне. Вижила друга колонія... Конфлікт — це не тільки рушій сюжету в книзі, а й рушійна сила всієї нашої історії. Замовчування, ігнорування та толерування такого призведе до кумулятивного ефекту та "вибуху", наслідки якого будуть катастрофічними, якщо вчасно не "розрядити" суспільство. А що там в "орків"? В них же анархо-примітивізм та кланова система, все, як заповідали далекі предки. Ну хоч ідолам не вклоняються (хоча хто зна). В цілому більш таке просте, примітивне суспільство, про яке складно щось сказати. Порядок проти Хаосу, контроль проти анархії — список аналогій можна продовжувати, тому треба відкинути чорно-біле уявлення про світ й задуматися, як підтримувати в існуючому та майбутньому суспільстві баланс. Спроба підтримувати баланс та консенсус у суспільстві в принципі нагадує виступ еквілібриста, що однією рукою тримає власне немовля, другою — крихку пробірку з VX, одне коліно в нього прострелено, а в сраці — пробка вібратор на максимальній потужності. Будь-яка стабільність мінлива та тимчасова, а реальність періодично підкидає випробування для лідерів колективу чи держави. Тобто, імовірність успіху вкрай мала.

Не знаю навіть, що сказати. Написано цікаво, факт. Але що робити з висновком - незрозуміло. Ну тобто нема подальшого розвитку після прочитання.

Дякую за прочитання! Не очікувпв, що ви сюдяи прийдете, якщо чесно. Шоб я сам знав що робити далі. А що робити після Орвела?)

Ну після Орвела все ж є надія. У вас вона теж прописана, але саме завершення її ніби знищує, за моїми відчуттями.

Ну, значить хороше вийшло попередження, шо.

Ну попередження має сенс, коли можливо щось реально змінити, правильно?..

Ой ну вам вже і рецепт змін і все в 40к знаків))

🙃 та ні. Просто натяк на нього) Але на конкретний, такий, що є

Що я маю на увазі? Якими б безнадійними не були люди як загал, все ж окремі за бажання та спонуки можуть вибудовувати світ довкола себе інакше. Щось таке)

Цікаво було читати. Чи це антиутопія? Не впевнений. Чи утопія? Теж ні. Вам вдалось просто відтворити реальний світ у "химерний" спосіб. Хіба Ви не бачите, що ми живемо у Вашому світі тут і зараз?

Ну, воно все ж похмуріше ніж наш світ, хоча і відображує тенденції. Як і годиться антиутопії))

А точно похмуріше? Чи, можливо, "Ви, ельфи, в реальному житті не маєте справу з орками та живете у своїй бульбашці" :) Оповідання дискусійне і це добре. Безперечно має бути в конкурсі антиутопій.

В реальному житті в мене немає такого "ельфійського" міста щоб жити)))

А бульбашка може бути таким "містом"?

так, голови та серця у всіх різні, тому "написано головою, а не серцем" це лише моє сприйняття, без зазіхань на об'єктивність

Відгук виключно читача, без претензії на глибокий аналіз. Це було цікаво. Незвично. Написано легко, читається швидко та легко всотується уявою, малюючи яскраву картинку. Мої враження коливались від "ну це ще не найгірший варіант розвитку подій" до "та ну на фіг". Мала неосторогу прочитати вчора перед сном, тому бачила дивні сни. Дякую за твір та неоднозначні враження.

Дякую за відгук і за увагу! Що мене насправді цікавить, то що подумали і що зрозуміли люди (статистика показує, що їх з десяток таких тут є), які прочитали тільки останні пару розділів. Але боюсь, це залишиться загадкою)))

Також помічала, що іноді люди ставлять вподобайку лише одному рандомному розділу, очевидно без прочитання попередніх. Теж не знаю навіщо)

Ні, це люди дочитали до кінця і оцінюють увесь текст, але не повертаються, щоб вподобати попередні розділи)

Звісно , такі люди теж є, їх багато. Вони мені цілком зрозумілі. Але от якщо глянути саме на перегляди (не лайки), то видно, що останні розділи мають більше переглядів, ніж ті, що в середині. І це таємниця)))

А, таке теж буває) Може, вони ідуть проти системи)

Я про ситуацію, коли попередній розділ має 0 переглядів, а наступний 1 та миттєвий лайк, коли очевидно, що без прочитання)

От піймати би когось та розпитати)

Мені дуже складно висловити думку про твір. Проте це таки антиутопія, бо я ніде не бачу свободи. Можливості для дискусії. Є лише "правильні" і "не правильні" речі підкріплені традиційним або державним тиском. Принаймні мною воно сприймається так. Тому думка про "їбанутість", таки має місце. Всі їбануті. Симпатії не викликає ні "реальний світ", ні тим більше Заповідник. Більше того, існування Заповідника, кидає тінь на "реальний світ".

Дякую, що написав, попри складність, мені важливо. Ну так, це власне антиутопія, так вони їбануті. Текст замислювався про це і про це писався. З усіма алюзіями на реальний світ також, в якому теж часто обидва табори не викликають симпатії. Чесно, от сиджу думаю чи варто такі похмурі тексти взагалі писати далі))) Бо воно і мені важко йшло і людям теж схоже не дуже радісно виходить.

Ну, залежить від мотивації писати. Однозначно вам може почати "прилітати" за це. При тім з обох сторін. Тому хз. Якщо в вас вистачить духу, щоб сприймати атаку і звинувачення з обох сторін як найвищу форму нагороди, тоді так. Якщо воно для вас занадто, тоді не варто. Я стараюся уникати обговорення подібних тем, хоч і не завжди виходить, бо надмірна кількість "яду", таки впливає на менталочку. А воно завжди, буквально завжди, скочується до звинувачень, накидування на опонента штампів і намагання виставити його "тупим блазнем, який нічого не розуміє", "нацистом", "комунякою" і т.д. по списку.

Ну, я трохи проникся ідеєю про "жанр-попередження" виходить. І ну реально я бачу в тексті гіперболізацію того, що вже є в світі.

Так це те як працює антиутопія. Вона не передбачає майбутнє в класичному розумінні цього слова, а бере реально існуючі проблеми і на основі них створює попередження для сучасників.

Що ж, я прочитала одним махом, бо написано гарно і не нудно. Чи затригерло? Наче ні. Чи правдиво? Так, дуже. Коли працювала з підлітками, моїми улюбленцями були саме 14річки. Я сприймала їх як повністю дорослих, бо в них вже було добре розвинене критичне мислення і вони вміли робити свідомий вибір. Історія показала розвиток Артура: на початку він наче гівнюк, а потім переосмислив свої орієнтири і став на шлях істиний (мені здається, до сучасних дітей схожі усвідомлення доходять трохи раніше, але то таке...). І батя теж залишив про себе добрий спогад. Тож вийшла історія з гепі-ендом. Надмірну маскуліннісь я наче не так бачу, але мені, мабуть, таки бракує текстикул, щоб про таке судити. Дякую за твір!

Останні слова батька звучать, як гасло цілого покоління, а може і не одного. Прям захотілось надрукувати і повісити в рамочці))))

Ну от я теж так відчуваю!! Хоча виводити це в фінал можливо було помилкою)))

хаха.. яка класично чоловіча розмова.. аж стає пофіг що з ними буде далі

ага, це текст про чоловіків, про їх проблеми й про те, як деякі з них намагаються перестати бути мудаками, просто проходьте повз