Спустошення

Я вже спустошений

І світ вже не милий

Сіре та чорне

Заполонило

Спустошений погляд

Думки і дії

Я вже змирився

Не маю надії

Кричати хотів

Та сили не маю

Я вже зупинився

Я засинаю

Хотів не надовго

Хоча б у вісні

Мені б розірвати

Окови тісні

Окови що дихати

Жить заважають

Радість і сили

Мої забирають

Та сон лиш примара

Не втечеш від буття

Пора прокидатись

Не чекає життя