Втрата

В телеграмі ти зникаєш за пів року...

Спокійно, тихо і без метушні.

Усі шляхи спинились на півкроку,

Не сказані слова вже більше не страшні.

У вайбері за рік ти теж зникаєш,

Зі слів лиш прах, порожня площина.

Але для мене ти все не минаєш,

Коли минеш, це буде новина...

Лише листи написані тобою

Лишились в схованках моїх скарбів.

Слова кохання сплетені з журбою

І почерк, що в ту ніч тремтів.

І хоч тебе тепер немає...

У цьому вимірі буття.

Твоє тепло було безкрає,

Бо гріє й досі все моє життя.