Що як?

Що як я ніколи не оправлюсь?

І завжди похмура буду навесні.

Що як ти не станеш опиратись

Віддасися смерті уві сні?

Що як все це лиш кошмар дитячий,

І прокинувшись побачиш кольори,

Ті що забарились після снігу

Виповзти на ззовні із землі.

Що як сум і смуток – просто букви

Як і біль, і страх, і бруд.

Що як смерті більше не існує

І безсмертя нам тепер як друг?

Що як я скажу тобі кохаю.

Чи даси у відповідь «люблю»?

Що як я скажу «назавжди»?

«Точно так» промовиш ти?

Все тече і зміни завжди

Привертають почуття

Що як це життя останнє?

Буде час для каяття?

Що як біль мине і вщухне

Зміни всі прийме життя,

І зцілившись після бурі

Чим заповниш дні календаря?