Щастя
10099
А щастя, скільки не переконуй -
Саджати квіти на підвіконні,
Водити вранці дітей до школи
Та чути гомін і сміх довкола.
Збирати спогади, як перлини,
Вбирати порами щохвилини
Життя яскраве та незабутнє,
Дивитись впевнено у майбутнє.
Плисти по течії тихо, плавно,
Смішити всесвіт - складати плани.
Полоти влітку город рядками
Та смакувати життя ковтками.
В сезонних змінах вбачати сталість
Та неодмінно зустріти старість.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯