Твоє, Твоя - 01.09.2024

Цілуй

Вуста які від дотиків тріпочуть

І частинки моєї брудної душі.

Цілуй чи ж бо розїдай

Всеодно для мене ти цілющий.

Ламай, руйнуй та рви.

Твоє й твоя.

Тобі належить.

Не впускай

Нагоди, та з мене своїх ясних очей.

Це все обмовка чи уривок фраз

Або ж розмови п'яні як нема вже сонця

Душа на волю хіба не шкребеться?

Не проситься там щось розказать?

А я... А я так хочу щось сказати

Та лиш би знала як це назвать

Яке ім'я воно в собі несе

Й чому таке тяжке й колюче

Ще й так голосно від болю стогне..

Бо до тебе хоче і мене з собою зве.

І воно ж до біса грубе...

Раз узяло й не відпустить.

Хоче та й усе...

А я пручатися не можу

І здається хочу теж

Але обмовитися вголос я боюся

Бо що як знаю що це...

І віддам усю себе?

Та все твоє і я твоя.

Бери, віддам й не пошкодую..

Напевно що..

Брехать єдине що не буду.

Віддам та й все

А ти роби як хочеш й знаєш..

Бо все твоє... І я твоя