Тобі б, наснитися...
10098
Вітер – кружляв над нами та співав,
Кидаючи до ніг – пожовтіле, ще з осені листя.
Засипавши снігом дороги – кружляла хурделиця:
Тобі б, - наснитися,
До тебе б, - повернутися,
В очах – розчинитися твоїх,
Ті, що, так дорогі мені.
2006 рік
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯