Самотність
Самотність буває різна
І тиха, і дуже грізна
Приходить, шепоче на вухо
Вривається з громом і стуком
Приходить до тебе у дома
Коли дуже тихо навколо
Сідає до тебе у барі
Навколо коли все палає
Коли всі сміються і плачуть
Щасливі, пʼянкі, голосні
А ти у цій групі чужинець
Ти з ними, але сам не свій
Самотність приходить в полоні
і з спогадом гарним, і з болем
Стискає міцно долоню
І холодом тягне довкола
Самотність з тобою в окопі
Коли всі близькі в телефоні
Під вибухи, взриви шахедів
З стрільбою, з уламками щебню
Самотність чекає на щирість
На посмішку, теплі обійми
Стисни побратима долоню
Зроби крок вперед, до людей
Побачиш як мимовольно
Самотність зникне й натомість
Усміхнено, щиро й привітно
З нею приходить - Єдність
———————
На цей вірш мене надихнув подкаст каналу Палає - https://youtu.be/DdkWT6LHC6U?si=nVOiGTESFPY9vKlf
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.