Став собою - 14.02.2024
00084
Лиш мертві бездоганні,
А як ні, то їм байдуже вже.
Вони примари є бездушні
Та це лиш марення ночі
Це лиш спогади в гарячці.
Це те чого раніше не вбачали.
Романтизм, життя та божевілля
Що тихо молилось на цвинтарі
Та благало взять з собою ближніх трохи швидше
Бо від самоти вмирало знову
І хтось йому сказав: Я згоден
Спотворений життям шукав зцілення у смерті
І що отримав він тоді?
Він став собою
Зкинувши полонну оболонку людства
Звідти вилізла потвора
І поглинута була вона чимось подібним собі
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯