Осінній Кам'янець

Злотаве, багряне опале кленове листя,

З роси намисто

На павутинні блищить

Ніби вітер зронив сльозу,

Під небом синім, під небом бездонно-чистим

Слухає місто

Як пісня-осінь бринить

І відлунює десь унизу.

Із бризок жовтих постали фортеці шпилі,

Спокійні хвилі,

Небесна річка несе

Човен осені поміж скель,

А сонце – яблуко, в солом'янім брилі

Жоржини білі,

І осінь пише есе

На порогах людських осель.

16.08.2023