Чарівність твоя лиш в мене в очах

Ти чарівна́ доки я пам'ятаю твоє імʼя.

Доки очі твої залишаються в моїй пам'яті,

а обличчя приходить до мене вві сні.

Доки не можу викинути тебе з голови.

Кожен день шукаючи серед натовпу,

все частіше про тебе згадуючи,

не можу забути ті солодкі вуста,

що переслідувать будуть щоночі у снах.

Не можу я більше берегти тебе в пам'яті.

Та ти поселилась в єстві моїм намертво.

Частинка тебе, завжди, поряд зі мною,

й не буду я більше бачить покою.

Чарівність твоя, що зали́шиться в пам'яті,

з часом розві́ється пилом десь в Арктиці .

Болітиме довго й до самих кісток,

та ти для мене тепер лиш ніхто.