Прощання з літом

Прощання з літом

Час прийшов прощатися із літом,

Із лелеками, що відлітають вдаль,

З маками, волошками, що обіймались з житом,

З теплим сонечком, одітим у вуаль.

Ранок зустрічає нас росою,

Теплий вітер стежкою побіг,

Хмари він запряг у віжки та забрав з собою,

Щоби встигнути переступити осені поріг.

А тумани стеляться над полем

І, втомившись, падають в траву,

Обійнялись верби з чорним осокором,

Осокір щасливо шепотів: «Люблю!»

Горобини кетяги червоні

Я нарву й намисто з них сплету,

Буду ягідки тримати на долоні

Й промовляти: «Літо, я тебе люблю!»

Журавлі збираються в дорогу,

Сумно трави в лузі гомонять,

Відчуваю смуток і тривогу,

Теплі дні із літом вдаль біжать.