Ранок 8 липня
Ранок 8 липня
В Україні люди спокою не знають -
В очі смерті щодня заглядають:
Летять ракети, дрони, шахеди,
Небо гуде, ховатися треба.
Мерщій біжать вони в укриття,
Щоб врятувати своє життя.
Кожної миті тривога чатує,
Ворог не спить, нелюд лютує…
Вже третій рік забирають життя
Мирних людей, милосердя нема.
В школу попала ракета – біда!
В дитячий садочок цілить орда…
Ранок 8 липня. Ракетна атака.
Охматдит зруйнував ворог клятий.
Тут дітей лікували, життя рятували…
Влучно по дітях орки стріляли.
Під завалами будівлі люди кричали…
Руїни всі дружно разом розбирали.
Десятки убитих… Ранені стогнали…
З-під завалів дитя живе дістали…
Люди в білих халатах, які рятували життя,
Лежать під завалами мертві, спасіння нема…
Коли ж закінчиться ця кровожерлива війна?
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.