Песик

00085
Публікація: 17.11.2024
Вірш
Завершено

Настає в житті момент,

Коли бачиш очі її,

І твій захист розбито ущент.

Ти вже не належиш собі.

І будь-який вибрик, "ой всьо" чергове

Ти знов і знов пробачаєш.

Адже готовий на все,

Хай чого вона побажає.

Чого ж вона схоче?

Всі мізки зламаєш,

Припреш все одразу

Й все одно не вгадаєш.

Надвечір запал стихає.

З екрана доноситься фільм.

Згорнувшись клубочком, вона засинає.

Як янгол, тільки без крил.

Лиш прокинувся зранку,

Написав їй, чекаєш.

Коли ж відповість?

Лиш хвостом не виляєш.

Вона є для тебе

Немов цілий всесвіт.

Ти ж є для неї

Маленький і відданий песик.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі