Я серцем живу

Мені так не легко тебе зрозуміти,

Пробачити, враз перетнути межу.

Дозволити долі оволодіти

Моєю душею. Я серцем живу!

Сумління підкаже з тобою як бути –

Не бачити зради, повірить, не чуть.

Налякане серце розколює груди,

Печаль, недовіра по крові течуть.

Від тебе мені покаяння не треба.

Залиш мені спогад про себе, прошу.

В хвилини найкращі хмаринкою з неба

Тобі нагадаю, що серцем живу.

(Травень 2008 р.)