Розмова по "Сігнал"
10088
9.02.2024.
Прівєт, братан!
Ну як ти там?
Та я путьом.
Ти чув?
Про Пашку. Да.
Прямий прильот.
Та це піздєц.
Ну от...
А ми із ним...
І Крим і Рим ...
В посадках...
Та пізда!
Нормальний був.
Нема сім'ї.
Є мати.
Да-да-да.
Він був розумний.
Накачав
Книжо́к у телефон.
Шось там Сенека,
Цицерон
І Сільмаріліон.
Його послали
На нулю
Когось там помінять.
Шкода́. Судьба.
Така хуйня,
Муйня.
Йоб твою мать.
Як так? Не знаю.
Бля, арта́.
Засипало бліндаж.
Було їх двоє.
Ще Сергій.
Не повезло.
Да, наш.
Нє, Сєрого
Не дуже знав.
Так, бачив
Раза три.
Та шко́да.
Лишилась жона
І купа дітвори.
Ми пам'янем.
Та нє вапрос.
Ти тоже.
Постарайся.
Все буде ок.
Не вішай нос!
Давай, барбос.
Тримайся.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯