***
20085
Підвладно лиш мені моє життя!
Його страждання і надії,
Я берусь за все сама!
Бо це лише мої — єдині мрії.
Я маю згадку зберегти.
Я можу вам допомогти,
Сама, заплутавшись —
Загину!
Мені не потрібно каяття,
Живі слова, як річка повна.
Це не врятує від биття,
Світ не жаліє,
Світ (—) суцільна втома!
дописано 09.09.2023 р.
(Про каяття чиєсь, чуже, твоє)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯