Бузок

Вона просто хотіла бути щасливою.

Цілувати ранки й ночі.

Половинку зігріти собою

Ніби не вона тріпоче.

Не вдавалось їй бути щасливою,

Хоч і в середині, щемило так.

Вона серце закрила до завтра,

Аби біль зник і забувся ураз.

І навіть якщо розкривавлене,

Воно знову — б'ється!

Тріснуте, хоче любити

Як вперше.

Дописано 18.04.2024 — перероблене 26.06.24 (присвячується моїй тітці Каті)