І ніч, і день

Як є роти, то є й брехня,

Проллється маревом думок.

Як є ночі, то є й світло дня,

Затьмарить зорево зірок.

І вдень засяє сто чеснот,

Усі скарби земної кулі.

Не опорочить лихий рот

Майбутні дні та дні минулі.

Все плине і минають дні,

Лиш озирнися — ніч настане.

Світились небеса ясні,

Тепер лиш ночі сяйво п’яне.

У хмарах сумнівів повите,

Що криють Місяця стежки.

Спинися ти! Прекрасна мите,

Збери думок моїх мішки.

І в небо забери з собою,

До темряви нічних очей.

Вдави себе печаллю цьою!

Вбери болючий розпач цей!

Плачів душі моєї ноти,

Рядків моїх мінливих тез.

.Скажених п'янощів чорноти,

Придушать полум'я небес.