Прийдешнє

Крізь спогади у небуття

Летить моя душа до тебе…

Скрізь сльози, крики, каяття,

А я не бачу краю неба,

А я не чую гомін люду.

Закриті ставні у вікон.

Лиш стогін котиться повсюди,

Лишень стоять всі у ікон…

Прийдешній день не зігріває

І сонце не пече теплом.

Біля хреста птахи літають,

Несуть звісток з небес добром.

(Вересень 2008 р.)