яви з мороку
...зима?...чи то пізня осінь?...не тепло - холодно, вітряно і тихо...тихо так, аж не віриться, що я в окупації...ото й мариться казна-що...вигадую собі зиму...та не виходить - все якісь чорти лізуть в уяву...
***********
пелехатий круторогий
чорт кругом
закрутив снігами в ніч
своїм хвостом -
скинув з неба місяць
в чорний капелюх,
влаштував чортячі
танці завірюх.
вовчу пісню сніговійницям
без слів
награвав із сумом
(грав на будилі).
розхитав тополю
білу у дворі,
на якій сиділи
сонні упирі.
чорнокрилий та дзюбатий
наче птах
він проліз до мене в хату
через дах.
дзьоба зняв,
присів до столу сміхотун.
озирнув мою всю схованку
пусту.
та махнув крилом
мов лапою затим.
- ...бачив гірші,
ти повір мені,
хати.
наливай давай хутчіше,
не томи!
самограй -
найліпша штука до зими... -
та хильнули ми з ним склянку
не одну.
та наслухався ж історій
я до сну! -
все трагічні,
драматичні...та чужі.
про кохання та про вбивства
за гроші,
...чи за грОші -
то вже біс про те лиш зна.
самогон мій випив весь він,
сатана!
у метіль вчепився
(лапи як мечі),
зник мов блискавка зелена
уночі...
...але бачив те в пів ока,
в напівсні.
скрекотнув він на прощання
щось мені............................
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.