яви з мороку

340176
Публікація: 01.01.2025
Вірш
Завершено

...зима?...чи то пізня осінь?...не тепло - холодно, вітряно і тихо...тихо так, аж не віриться, що я в окупації...ото й мариться казна-що...вигадую собі зиму...та не виходить - все якісь чорти лізуть в уяву...

***********

пелехатий круторогий

чорт кругом

закрутив снігами в ніч

своїм хвостом -

скинув з неба місяць

в чорний капелюх,

влаштував чортячі

танці завірюх.

вовчу пісню сніговійницям

без слів

награвав із сумом

(грав на будилі).

розхитав тополю

білу у дворі,

на якій сиділи

сонні упирі.

чорнокрилий та дзюбатий

наче птах

він проліз до мене в хату

через дах.

дзьоба зняв,

присів до столу сміхотун.

озирнув мою всю схованку

пусту.

та махнув крилом

мов лапою затим.

- ...бачив гірші,

ти повір мені,

хати.

наливай давай хутчіше,

не томи!

самограй -

найліпша штука до зими... -

та хильнули ми з ним склянку

не одну.

та наслухався ж історій

я до сну! -

все трагічні,

драматичні...та чужі.

про кохання та про вбивства

за гроші,

...чи за грОші -

то вже біс про те лиш зна.

самогон мій випив весь він,

сатана!

у метіль вчепився

(лапи як мечі),

зник мов блискавка зелена

уночі...

...але бачив те в пів ока,

в напівсні.

скрекотнув він на прощання

щось мені............................

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі