Fanaticism

Ти приходиш до мене, коли під повіками темрява

Коли подих колише пелю́стки дев’ятого виміру

Ти приходиш без остраху десь загубитись між землями

Ми зустрінемось, хоч через певну мить вимремо

Я тиняюся простором, дивно спотвореним дзеркалом

Листування й розмови пливуть за розколотим айсбергом

Я хотіла б винити шляхи, що ідуть кілометрами

Та між нами два кроки, які я спроможна прогаяти

Подивися на мене крізь плетиво диму і світла

Не хвилюйся знайти за моїми плечима дементора

Я готова наповнитись сяйвом, щоб стати для тебе софітами

Я не проти набратися рим, щоб із прози постати поемою

І пучками двох пальців на ґнотах задушиш ті вогники

Я тебе не спиню, як побачу в оточенні спалахів

Я хотіла б побути десь поряд, знекровлена, стомлена

В лихоманці загублена та ненароком віднайдена