Нудьга
10075
Ми віддалені від світу
Світ віддалений від нас
Ти затриманий і вбитий
Стань у профіль і в анфас
Не набридло сумувати
І тинятись без мети?
Ну, давай, розказуй жарти
Ми з тобою вже на «ти»
Ти? Ти любиш помирати
Я? Мабуть іще живу
Адже смерті я не варта
Я для тебе — дежавю
Я для тебе — сіль у каві
Ми удвох, як інь та інь
Всі нудні та нецікаві
Нема сонця, та є тінь
Думка поряд, хата скраю
Я лиш нию, ти мовчиш
Певно знаю, що не знаю
Вже забудь, уже облиш
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯