давай укладено перемир'я

давай укладемо перемир'я, пакт про ненапад,

щоб коли ти торкався моєї шкіри й палали всі гальма,

я не могла шепотіти на вухо прохання про "ще" і "ближче",

а лиш згадала про те, що укладено трохи вище.

щоб кожного разу, відчувши жагу до реваншу,

ми лиш бачили стіс документів в тремтячих та довгих пальцях,

щоб за кожен гарячий дотик приходило нам по штрафу,

щоб молили в богів прощення, за те що не стримати клятву.

щоб кожного дня суддя виносив нам вирок,

щоб хоч щось, хоч колись нас на час примирило

щоб не було в'язких поцілунків, порушених обіцянок

щоб ніч огортала нас порізно і так до серпанку,

щоб знов ми кричали "ніколи!", та випивши зранку

спалили всі чортові документи, забули про сварку

ми знову, як справжні дурні, злилися у щось одне,

та називаючи це коханням, вбивали самих себе.