Кому? Чому? Навіщо?

Кому залишимо наші зустрічі?

Кому світанки свої роздаримо?

Між ким розділимо миті, усмішки,

Що постають ще у нашій пам’яті?

Чом опинились по різні боки ми?

Чому зійтися не намагалися?

Стежки топтали у різні напрямки,

Не розуміючи, що віддаляємось.

Нащо кидали образи у спину?

Нащо на згадку кривду залишили?

Серце ображене в темряві гине,

Змучене бідне нещадними кпинами.

Кому потрібна була та розмова?

Всі ті щиросердні твої зізнання,

Що лавою випекли вени із кров’ю

Й залишили темні глибини терзання ?

Чом за обох не порадившись вирішив,

Не зазирнувши у вічі довірливі?

Нащо мене так зненацька залишив ти

Душу голіруч навиворіт викрутив?

(Серпень 2014 р.)