МУка

Вітри сіли, а я мучусь один на чужині.

Може трапилось щось вдома, а я не зумію

Розпізнати біль батьківський, що тривожить душу.

Вітер душить, а я мушу взнати на сім світі

Про дівчину яснооку, що пішла навіки

За батьками, за братами та й не повернулась.

Мучить мене біль жорстокий, та немає кари,

Яку можна було б стерпіть і жити роками

Без турботи, без прощення, без Божої ради,

Хоч би я й пропав навіки не знайшовши правди.

(Червень 2000 р.)