Почуй мене...

11080
Публікація: 20.01.2025
Вірш
Завершено

Почуй мене, коли в твоє вікно

Легенький вітерець ледь чутно стука,

Для мене ніч - надійна запорука.

Твій шепіт чую все одно...

З твоїм ім'ям виходжу зустрічати

Нові думки, вони мені мов грати,

Життя - у рамці полотно...

Нічий чекає нічию весь час,

Що йде собі поволі, проти волі.

Кохання зблідло, хочеться по полю

Відлигою повзти туди,

Де ти мене колись таким впізнала...

Я різав рейками пусті вокзали

Почуй мене, відкрий, впусти...

А хочеш, пострілом очей стріляй?!

Без них, не зможу бути я щасливим

Згортає ніч під хатою свій килим,

Спиняє місяць в небі батерфляй.

Почуй мене з далекої країни,

Без мене там, без тебе тут руїни.

Підтримує життя WI - FI

Костянтин Деркул

20.01.2020

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі