недитячий вірш

і коли згадуєш

і розумієш

що все що збулося

з думок у дитинстві

- то страхи

то стає не те що би сумно

а відчуваєш себе

такою недокасандрою

яка краще б не дожила

_____________________________

от мені п'ять

і я тікаю від фашистів в евакуацію

і я вирішую що мені брати:

- буратіну

- улюблену книга з великими малюнками

- всі свої прекраси які перетворяться на золото

і я обміняю їх на хліб

- уявну мальвіну, якої у мене не було...

або або

але але

я ще думала про те, що

коли я стану зовсім доросла

і мені буде п'ятнадцять

у мене буде довга руса коса й блакитні очі

і я буду самою красивою у дворі

та навіть у місті

і всі мене будуть любити

а ще я думала

як складуться будинки

один за одним

і весь світ знищиться

і моє місто теж

і всі так будуть жаліти

мене

і зі всяких клумб позривають квіти

і потім я встану і скажу

- а це все шутка юмора

немає війни

немає війни

немає війни

_________________________

а тепер вгадайте

що не збулося