4
Через блокпост у зону “Д” довелось йти пішки. Гул сирен про початок нічної робочої зміни. Протяги підіймають з бетону вихори пилу й жбурляють в очі. Десяток бійців служби безпеки, колючий погляд офіцера. Часті відгуки вібрацій на шкірі від спрямованих у спину сканерів.
З яскраво освітленої магістралі промислового району вони звернули у сіру напівтемряву провулка, що вивів на неоновий проспект - останній рубіж міста на межі з нетрями. Вони зупинилися під запилюженою вивіскою “ПЕРЕДБАЧЕННЯ МИНУЛОГО”. Табличка “зачинено”. Постукали.
- Що треба? - приглушений голос з того боку.
Костя розгорнув записку й просунув у щілину під дверима.
- Де взяв?- На порозі стояв патлатий парубійко у замащеному мастилом комбінезоні й дзеркальних окулярах - консервах. У одній руці зім’ята записка в іншій - обріз карабіну.
Костянтин заступив собою Полю й не зважаючи на ствол, що вперся у живіт, відповів: “Привіт від Джа. Ти Шаман? ”
- Я за нього. Кажи, чого приперся й котись звідсіля. Або просто котися.
- Мені потрібен Шаман, синку,- Костянтин відчував, як тремтить мокра й холодна Поліна долонька, стиснута у його руці, - Поклич його, чи когось з дорослих.
- Навіщо?
- У вас на вивісці написано. Ми хочемо передбачення
- Цей клуб, дядечку, не для усіх. Вали у свій сектор“ В”! Тут тобі не корпоративна скотоферма, де все дають за так... Агов! Ти куди?
- Нам потрібна допомога, - Кость пішов вперед, схопивши однією рукою дуло рушниці й направивши його вгору, - У моєї доньки чутливість до нейрообладнання.
- Відійди вбік хлопче, - З-за дверей виглянув чоловік з вибритим фіолетовим гребенем, пов’язкою на оці та пошрамованою половиною обличчя. З паскудної посмішки стирчала цукерка на паличці, - Вітя, що тут за балаган?- звернувся він до хлопчака в “консервах”, - Або пристріли їх, або впусти! - потім вишкірився до Кості кольоровими імплантами, - Ох вже ця пацанва! Нічого не можна доручити! Запалу - на десятьох, а як до діла… Тобі що потрібно, мужик? Давай, швидко вичавлюйся, у нас рейд на носі…
- Каже, Джа направив, у нього СЕЧН, - сказав вартовий, - Лізе й лізе, як тупа вівця…
- Помовч, малий, - чоловік розчинив двері навстіж, помахом запрошуючи їх увійти, - То ти у нас бісів екстрасенс?
- Синдром екстрачутливості у моєї доньки. У Поліни стався рецидив. Відлік пішов на години… А ваш знайомий… - Костянтин відповідав скоромовкою. Він сподівався, що коли встигне усе пояснити, то їх з Полею не виженуть і нададуть допомогу, - Джа, так він назвався, сказав що Шаман нам може допомогти…
- Бідна дитинка! - одноокий дістав з-за щоки цукерку на паличці й простягнув Поліні, - Не бійся. То ти Поліна? А я - дядечко Шрам. Хочеш?
Та заперечливо хитнула кісками. Одноокий посміхнувся ще паскудніше, цукерка повернулась до рота й знову забряжчала об неонові імпланти.
- То чим платити будеш? Щось не бачу в руках гостинців. Тут статусні бали не ходять, це тобі не “ферма”, як вже зауважував цей обдарований юнак.
- Я візуалізатор, - відповів Костя, - Виконую замовлення для корпорації. Малюю пейзажі та панорами. Можу й вам тут намалювати, на мінімалках… краєвиди у вас тут не дуже.
- Тсс, те, що ти пропонуєш - дурня! - Шрам покрутив пальцем біля рваного рубця на скроні, потім підняв підборіддя і вказав на ще один такий самий, але свіжий - на вилиці, - Цей чіп я вирізав з під шкіри власноруч місяць тому, коли попався під час останнього рейду, а оцей - мені видалив Шаман, коли я два роки тому приповз під ці двері. З погонею за плечима. Як і ти, я не мав нічого, крім власної шкури, зіпсованої корпоративним татуюванням. Її я й запропонував як плату за допомогу. І ти теж так зроби. Пішли. Шаман вирішить, як тебе використати.
Костя підтримував Поліну, закинувши її руку собі на плече. Вони спускались залізним трапом похилою широкою, не менше п’яти метрів діаметром, трубою. Слизькі вологі сходинки й відблиск рясного конденсату на поручнях. Стіни тунелю щільно вкриті в’язками кабелів.
- Що це? - спитала Поліна, вказавши на них.
- Це - пальці Шамана, дитинко, - відповів Шрам, - А також його очі та вуха. Скоро сама побачиш. Сьогодні Шаман збирається з приводу рейду. Майже всі на місці, незабаром почнемо.
ПОВНІСТЮ У ДРУКОВАНІЙ ЗБІРЦІ ""КІБЕРПАНК __КОД МАЙБУТНЬОГО"
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!