Гіпосфера

Глиба роздумів ледь не розчавила. Спочатку це була хвиля, ба навіть вітерець з уривками думок. Цікавими та незрозумілими до кінця за змістом. І ось вони накопичилися, об'єдналися і захлинули (придавили) цілісним усвідомленням глобальності теми.

Навряд хтось з нас готовий до прозрінь. Тим паче, що більшість з них приходять запізно чи (і) несуть в собі зовсім небажані відкриття. Є й помилкові, але в моменті прозріння не менш дахозносні і інколи навіть доленосні.

Та не суть, бо це тільки преамбула для розуміння стану. А сенс у тому, що я загруз у роздумах про жіночу долю. Раптом, ні з того ні з сього (принаймні, без очевидних для мого обмеженого суб'єктивністю і рівнем мудрості сприйняття впливів).

Це ж кожна є колбою, у якій вирують гормони. Від того і несподівано раптові перепади настрою. При чому, несподівані в рівному обсязі для неї і для оточення. Це ж те, що знайомо чоловікам лише в підлітковому віці – тоді ми більш-менш рівні в цьому плані. І в мене було, та попустило, залишивши лиш адреналінові, дофамінові, ендорфінові сплески і їм подібні прямі причинно-наслідкові зв'язки. Вже і не пам'ятаю подробиць того стану, не до запам'ятовування їх тоді було. Бо хто в такому віці в таке заглиблюється?! Ось і я не став виключенням.

Мабуть, саме тому зв'язок з дітьми у матері сильніший. Це ж природньо до гормональних сполук і відчувається підсвідомо. І в тому ж сенс спокійної розсудливості бабусь, коли буря у колбі вщухла і більше не туманить розум.

А ще жіночність, як у жінок, так і у чоловіків у поведінці. Це те ж гормональне. Одвічна боротьба естрогену з тестостероном. Є ж жінки з чоловічою поведінкою і дівоподібні чоловіки? Є, і зараз, навіть не ховаються.

Та не можливо не захоплюватись самоконтролем в жіночому виконанні. Це ж в рази тяжче за їх умов, ніж у нас. Чи помиляюсь?.. Хоч, можливо, є ефект зустрічних хвиль настрою (гормонів), який допомагає гасити емоційні бурі. Секрет лиш в опануванні чи вродженому вмінню керувати цим...

– Пакет потрібен?, – лякає і вириває мене з під валуна думок голос касира (добре, касирши: від фемінітиву поваги більше і зарплатні не стало, та образ більш гендерно точним став. Та це вже інша тема, а на касі – не на часі). Вириває з обривками недодуманого і без вороття у стан. Принаймні до розрахунку.