" Спокуса "

Спокуси розійдуться, 

В похмурих променях, 

Затишшя звучить, 

В спогадах, в снах.

У світах наших, де 

Радість з болем йде, 

Забути б все, та знову 

В полоні серце б'є.

Сонцестояння близько, 

Яке я почав, 

Пройдисвіт минає, 

А ми в снах не здамо.

Під серенад прощання 

Лунає гучний спів, 

Таємниці ховає 

Очерет — мрій живих.

Кайданів тяжких не зняти, 

Але серце палає, 

В серпневий день згадаю, 

Як любов нас не зраджає.