***

Розсіюється світло вуличного ліхтаря

Ми у тінях незнайомі перехожі

Глибина твоїх очей - цілі моря

Я бачив тисячі - чи є серед них схожі?

Ми так близько - ніби поруч

Я можу бачити наскрізь твої печалі

В очах моїх - ти картина створена

власноруч

Ти - суперечність, причина зникнення моралі

Здавалось би, ще мить - і доторкнусь до цього небесного творіння-

карколомне поєднання кольорів

Проте крізь пальці лиш просковзує ліхтаря проміння

Чому ми губимось у невизначеності власних слів?

Блукаємо у темноті свідомості своєї?

Ми - дві загублені душі-загадки

Промінь світла- єдиний ключ до моєї і твоєї