Сон
60194
Думками, стежками, рядками,
Я знов до тебе дотягнусь.
Ходімо пам'яті садами,
Тобі зорею я всміхнусь.
Мовчанням, дотиком, очима,
До тебе миттю припаду.
Хіба для щастя є причина?
Ми просто вдвох в оцім саду.
І місця кращого не треба,
Щоби мовчати в унісон.
Рожевий вже шматочок неба
Ти десь далеко, ти лиш сон...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯