Подорожній
50094
Зупинися втомлений подорожній
Присядь швидше, та відпочинь
З джерела води ти напийся
Та журбу життя ти відкинь
Спрямуй погляд у середину серця
Відчуй, тиші там срібний дзвін
Дай відпочити душі, що втомилась
Ти що! Не чуєш її плач та стогін?
По різних ти крокував дорогам
Взуття багато ти потоптав
Але не маєш ти спокою в світі
Своє життя ти на пил проміняв
Згаслий погляд очей твоїх впертих
На твоїй голові сивина
Ти не по тій крокував дорозі
Мрія в тебе була чужа
Я прийму тебе будь-якого
Закрий очі, я буду співати
Засни навіки дурний подорожній
Я твоя Смерть, я готова тебе забрати
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯