Совість

Я схиляю до долу очі,

Зупинючись на півкроці.

Забагато то чи замало –

Все твоє і на твому боці.

Ти такого і не чекаєш,

І без того живеш чудово.

Каюсь, навіть, чи сперечаюсь:

Все відверта моя розмова.

Підіймаю я с долу погляд,

Мій, брудний та ще більш відвертий.

А навпроти невпинний догляд,

А навпроти лиш совість вперта.