Я стою вздовж дороги і мовчки рахую машини.
00071
Я стою вздовж дороги і мовчки рахую машини.
Злива змиє печаль і я знову готова до бою.
Відображенням в сòбі жорсткості в прагненні миру
Я стою вздовж дороги і думаю, власне
А хто я?
Я стою вздовж дороги і мовчки рахую шрами,
Я ховатиму їх під світлом і буду мінятись.
Не зійшла я із розуму, просто, всі оці рани
Научили мене сміятись.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯