Ти встидаєшся того, що українець.

000141
Публікація: 28.02.2025
Вірш
Завершено

Ти встидаєшся того, що українець.

Я цього ніколи не прийму!

Хто ти за кордоном? Ти чужинець,

Що покинув дім через війну.

Ви ж самі собі усе руйнуєте,

Ворожнеча розʼїдає плоть!

Ваші душі мертві, чуєте?

Я не знаю як нам це бороть.

Моє серце рветься на частини;

Біль нестерпний кличе. Ешафот.

Ти не любиш більше Україну?

Ти продався в рабство,

Ідіот.

Ти шукаєш спосіб громадянство

Помінять на інше. Хай щастить!

Буть чорноробочим і у панстві

-Раб завжди хотітиме так жить!

У неволі думати не треба!

Там за тебе думають давно!

За кордоном все — ефект Плацебо!

Навіть звичайнісіньке багно.

Варіант «боротись!» ти не любиш!

Боронить країну — не для тебе!

Й мову рідну скоро ти забудеш

За кордоном це тобі не треба.

Сум і відчай. Ця реальність крах.

Боротьба породжує свободу!

Відкидай же свій тваринний страх

Памʼятай якого ти народу!

Бути українцем — не клеймо!

Головне— сміливості набратись!

Тож беріться міцно за кермо

І скоріш додому повертайтесь!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі