Трагедії лиш пишуться життями

Трагедії лиш пишуться життями:

Війна гримить. Земля вкраїнська плаче.

Ракети вражі вже летять путями

Скажи мені, ти знаєш що це значить?!

Це значить, що сьогодні чиясь мама

Додому більш не прийде до дітей.

Ці діти подорослішають рано

І точно возненавидять людей.

Це значить, що і діти, які грались

В дворі під сонцем, як належить їм

Ракета вража і до них дісталась

Ці діти не повернуться у дім.

Це значить, що і дому вже немає!

Уламки, кров і плач усіх живих.

Ракета вража досі ще літає.

І плач ще досі.

Досі ще не стих.