Минуть роки, біль з часом стихне

Все здається неважливим,

Коли востаннє цілуєш його руки.

Кожен день стає жахливим,

Кожен спогад приносить муки...

Плачуть очі, плаче серце,

Душа кричить і рветься до небес!

Життя тепер зі смаком перцю,

Життя тепер не з ним, а без.

Хотіла з ним до старості,

Щоб разом назавжди.

І в горі щоб, і в радості

До старості дійти.

Недолюбила, не все сказала,

І обійняти не змогла...

Більше життя його кохала,

А потім в вічність провела...

Минуть роки, біль з часом стихне.

Вона навчиться жити знов.

І посміхнеться в небо блакитне,

Туди, де живе її вічна любов.